Лежал кувшин разбитый у дороги.
Там, на обочине, лежал он весь в пыли.
А по дороге всё мелькали чьи-то ноги...
В заботах, люди всё куда-то шли.
Кто-то ногой толкнул чуть чуть-чуть подальше,
Чтоб, на дороге, людям не мешал.
А кто, из интереса, иль чрез жадность,
Вдруг пригодится...в руки свои брал.
Но видя, что кувшин совсем разбитый,
Обратно бросив, быстро уходил.
Ну что нальешь туда? Дырявый видно...
И так лежал в пыли, не нужный всем кувшин.
Но вот идёт задумчивый прохожий,
Кувшин увидев, в руки он берёт.
Он не разбит совсем, ещё хороший...
И бережно домой к себе несёт.
Там взял и размочив кусочек глины,
Все трещины загладил с теплотой.
Омыл водой, нанёс рисунок дивный,
В печи обжег, чтобы не был сырой.
Вот будет у меня сосуд прекрасный.
Налью в него живительной воды.
В руках моих бывать он будет часто
Я его буду бережно хранить.
То был Господь, ну кто ещё так может
Разбитое из праха поднимать?
Ведь драгоценное Он видит и в ничтожном.
Не даст в пыли разбитому лежать.
Господь и Бог! Я тот кувшин разбитый,
Что ты нашел и раны исцелил.
Собрал и склеил милостью великой.
Святого Духа внутрь меня налил.
Чем выразить любовь и восхищенье
Твоею милостью? Превыше то ума!
Лишь верою, что Ты Своё творенье
Восстановить из праха можешь Сам.
🕊️Л. Шпак
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
