Ісус — Ім’я вічне, величне, святе.
Чому ж, Боже, ми не цінуєм Тебе?
Ісус — навіки, Ти — Спаситель, Творець,
Ти — наш Відкупитель, Ти — Пастир овець.
Ти був, є і будеш! Навіки ти Бог!
В Тобі пристань миру у світі тривог.
Ти — світло для світу, Ти — якір, маяк,
Не йдуть все ж до світла всі люди однак.
Ти — двері у небо, Ти — радість, спокій,
На поміч спішиш, тим хто кличе, мерщій.
Ти любиш, прощаєш, від зла бережеш.
Я вірю, я вірю — у небо введеш!
Будь, Боже, зі мною, будь світлом в мені,
Не дай захолонути в мороці й злі.
Зігрій ближніх душі і їх обніми,
Про Ім’я Твоє через мене скажи.
Стань їм зрозумілим, рости, Ти рости,
Євангельську вістку в серця поклади.
А я, як листочок, колись опаду,
Хай місце у Царстві Твоєму знайду.
А поки що “тінню від сонця й жари”,
Для когось я можу служити в житті.
Ти влий Свої сили, моя Ти лоза,
Хай буде прославлене Ім’я Христа!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??
