Моя жизнь, как волна в мировом океане…
То спокойна она, то упрямо мчится вперед,
То часами тихо бьется в гранитные скалы,
То, высоко поднимаясь, мощно на скалы идет
Пробивает она монолит к чистой жизни,
Своей силой невиданной крошит гранит!
К истине мчится она и хочет постигнуть
Красоту! То, что Бог на Земле сотворил!
Много очень людей на планете любимой,
И живут они все, под синим небом одним,
Они мимо проходят, в душе одинокие…
Это пропасть бескрайняя между людьми
Одиночество в сердце своем они носят,
Потому что не верят в людей, в чистоту
Потому что обмануты были однажды…
А обман убивает любовь и мечту
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
